Як батькам запобігти вербуванню своїх дітей

 Якщо дитина відчуває, що її розуміють, підтримують і визнають удома, у неї буде менше потреби шукати це в небезпечних спільнотах. Для того, щоб зменшити ризик, потрібно:

• Бути уважними до життя дитини — знати її інтереси, з ким вона спілкується.
• Формувати довірливі стосунки — дитина повинна знати, що може звернутися за порадою, і їй допоможуть без осуду.
• Давати дитині відчуття приналежності в сім’ї — підліток має відчувати, що його думка важлива вдома, що він потрібен своїм рідним.
• Підтримувати її унікальність у безпечний спосіб — заохочувати розвивати навички, таланти, брати участь у позитивних ініціативах (волонтерство, творчі проєкти).
• Не знецінювати її думки та переживання — якщо підліток говорить про «боротьбу за справедливість», не висміювати його, а прояснити те, як він розуміє справедливість, говорити про це і спрямовувати у конструктивний напрям.
• Навчити основ інформаційної безпеки — пояснити, що не можна передавати інформацію про військові об’єкти, особисті дані та вести розмови з підозрілими людьми.
• Стежити за контентом, який споживає дитина, — знати, в яких чатах ігрових спільнот перебуває дитина, які соцмережі використовує, цікавитися, на які канали вона підписана.
• Говорити про наслідки — пояснити, що такі дії можуть мати серйозні правові та моральні наслідки. Пояснити різницю між грою та реальним життям — у житті немає кнопки «рестарт», «сейвів», і наслідки реальні.
• Вчити критичного мислення — показувати, як розпізнавати маніпуляції, пояснювати, як працюють вербувальники. Якщо завдання здається підозрілим, потрібно його обговорити з дорослими. Пояснити юридичну відповідальність — що навіть за «жартома» виконане завдання можуть бути серйозні наслідки.

Як батькам говорити з дітьми на цю тему

Про вербування російськими спецслужбами українських підлітків із самими підлітками говорити варто. Тим паче, що технології вербування постійно вдосконалюються й ця практика поширюється. Дуже важливо, щоб розмова з підлітком відбувалася спокійно, без залякувань. Це дуже делікатний процес, особливо, якщо у батьків є підозра про ймовірне вербування дитини. Важливо не налякати, що викличе агресію чи замкнутість, а м’яко і спокійно з’ясувати ситуацію.

Якщо це «профілактична» розмова, то вона може будуватися за таким приблизним планом:

• Без паніки, спокійним тоном — поясніть, що зараз триває інформаційна війна, і є люди, які хочуть використати українських дітей у своїх цілях.
• Приклади з реального життя — розкажіть про випадки вербування, не перегинаючи з жахами, але чітко показуючи наслідки.
• Звернення до патріотизму та відповідальності — поясніть, що поширення інформації або диверсійні дії можуть зашкодити нашим захисникам і цивільним.
• Запитайте думку дитини — як вона ставиться до таких ситуацій? Чи стикалася з подібним контентом? Це допоможе зрозуміти її рівень обізнаності.
• Проговоріть стратегію безпеки — що робити, якщо незнайомець пропонує гроші або подарунки за якусь дію чи починає розпитувати про військові об’єкти.

Якщо батьки помітили «тривожні дзвіночки» й підозрюють, що їхня дитина вже потрапила «на гачок» вербувальників, розмова має будуватися на таких принципах:

• Спокій і підтримка — не звинувачувати, не кричати, не залякувати, це викличе лише агресію та замикання.
• Довіра — підліток має відчувати, що ви не шпигуєте за ним, а хочете допомогти.
• Повага до особистого простору — не варто одразу вимагати пароль від соцмереж чи месенджерів, краще поступово підвести дитину до того, щоб вона сама розповіла.
• Неформальна атмосфера — поговорити під час спільної прогулянки, вечері або гри, а не «на допиті».

Важливо пам’ятати, що дитина не винна в тому, що потрапила в пастку — вона стала жертвою маніпуляцій. Маніпулятивні технології сьогодні настільки досконалі, що їхньою жертвою може стати навіть будь-який дорослий — ніхто від цього не застрахований.

 Завдання батьків — захистити її, дати відчуття безпеки та навчити, як уникати подібних загроз у майбутньому.

                     За матеріалами "Детектор медіа"