Українська культура має автентичний символ свята Різдва – Солом’яний Дідух. Традиційно як тільки вставала перша різдвяна зірка, до хати заносили святковий сніп – Дідух. При цьому приказували: «Дідух – до хати, біда – з хати».
Сніп впускав до хати святковий настрій,
мир, добробут, затишок – вірили наші предки.
Слово «дідух» прийшло із старослов’янської
мови і в перекладі означає «дух предків». Символізує родоначальника сім’ї –
Діда. Дідух уособлює місце для духів, предків, дідів, захисників та
покровителів будинку. Це символ святого відродження живого, що є на світі.
Виготовлявся він усією сім’єю, і на його виготовлення брали колоски жита, вівса, пшениці – необмолочені, як є. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоді калини, різнокольорові стрічки.
Колись давно стояв Дідух під іконами аж до самого Водохреща. А вже після його
обробляли – обмолочували, зерно висівали, солому за традицією палили на дорозі.
Нині також можна висіяти зерно, хай і символічно. І ніколи не можна викидати Дідуха на сміття – це прадавній символ не тільки Різдва, але й зв’язку поколінь, що мусить тривати нерозривно, символ багатства та добробуту, спокою та життя.
За матеріалами Етнохата Мова - ДНК нації
Фото майстерки з виготовлення Дідуха
Немає коментарів:
Дописати коментар