День пам'яті Героїв Крут

 29 січня в Україні віддають шану українським студентам, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році.

Бій відбувся цього дня 1918 року на залізничній станції Крути, у 130 кілометрах від Києва, під час наступу військ більшовицької росії проти Української Народної Республіки. Багатогодинна кривава битва посеред тихого зимового поля дала Центральній Раді найважливіше у політичній боротьбі – час. Українські вояки, бійці, студенти й гімназисти завдали більшовикам значних втрат і на чотири дні призупинили рух російських окупантів у напрямку Києва, за цей термін українські дипломати мали можливість підписати Берестейський мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією, який визнав УНР незалежною, рівноправною державою.

Бій під Крутами, був не просто епізодом збройного протистояння між УНР і Росією. У Крутах визначалася доля молодої української держави, де сотні відважних юнаків та чоловіків різного соціального походження об'єднались, щоб виступити проти російської військової агресії та захистити Україну Крути – це бій за майбутнє, майбутнє України, і цей бій триває. Сьогодні тисячі українців, які ще вчора були мирними громадянами, стали на захист України.

Подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. Слава Україні!

                                 За відкритими інтернет- джерелами

Наш синьо-жовтий прапор

 Прапор як символ, спочатку як засіб сигналізації, виник за античних часів. Спершу використовувався в країнах Європи і поширився на українські землі в добу Середньовіччя.

Літописи зберегли такі вирази: "наволочив стяги" – що означало прикріпити їх до держаків, і "поставити стяги", що символізувало готовність війська до бою.

Історичні джерела донесли до нас скупі відомості про кольори, які використовувалися на просторах Київської Русі. Автор "Слова про Ігорів похід" згадує "червлен стяг" і "белу хоруговь".

На доказ історичного коріння традицій поєднання синьо-жовтого кольорів в Україні свідчить  те, що заснованому місту Львову в 1256 році надавався герб, на якому зображений золотий лев на блакитному тлі.

Прапори (корогви) набули широкого застосування  в героїчну козацько-гетьманську добу.

Корогва – найзначніша святиня українського козацтва. На ній найчастіше золотом вишивався образ Покрови – Пресвятої Богородиці Діви Марії – заступниці козацтва, Запорозької Січі.

З революцією 1848–1849 рр. пов'язана поява українського прапора (жовтого з блакитним) в австро-угорській частині України. У жовтні 1848 р. Головна Руська Рада у Львові ухвалила жовто-синє сполучення кольорів прапора.

З початком Першої світової війни 1914 – 1918 рр. на західноукраїнських землях найбільше поширюється поєднання жовто-блакитних кольорів. Ці прапори супроводжували на західноукраїнських землях і відзначення 100-річного ювілею Великого Кобзаря.

Із проголошенням незалежності України віддали належне синьо-жовтому знамену й визначили його національним символом козацтва впродовж багатьох століть. Український народ не міг відкинути історичну традицію створення своєї держави саме під цим знаменом.

28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг.  Для українців - це кольори чистого неба і пшеничного лану. Український прапор, який був довгий час національним символом, став згідно з 20-ю статтею Конституції Державним прапором України. 

            І сьогодні наш синьо-жовтий прапор майорить у кожному місті і селі України.

                       За матеріалами з відкритих інтернет -джерел

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

 Щорічно 27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Ця пам’ятна дата запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. У резолюції  зазначалося: “Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».  

Цю дату обрано не випадково. Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

Сьогодні, коли Україна протистоїть російській агресії, ми знову відчуваємо на собі всі жахи війни. Рашистські окупанти принесли смерть і руйнування на нашу землю. Ми боремося за свою свободу і незалежність, за право жити у мирі та демократії. 

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати міжнародній спільноті про поняття колективної безпеки в сучасному світі, бо якщо в будь-якій його частині розпочинаються агресія й терор – загроза насправді існує для всіх.  

                Вічна пам’ять мільйонам невинних жертв Голокосту.

                       Вічна пам’ять жертвам російської агресії в Україні.

                        За матеріалами з відкритих інтернет- джерел

"Серед хмар уміти побачити сонце"

 Ми звикли бачити письменників у книжках та на фото. На жаль, цих людей  уже ніколи не зможемо зустріти в житті. Але сьогодні мені випала нагода побачити та поспілкуватися з молодою письменницею Валентиною Вісленко. Вона вразила  своєю глибокою творчістю, розповіддю про життєвий шлях. Мені було приємно почути про те, як пані Валентина розбудовувала кар'єру, якими були перші кроки в написанні  поезій та, головне, авторська пісня у її виконанні про оборонців Маріуполя.

Її творчість є дуже емоційною, з огляду на наші реалії, сумною. Під час зустрічі дуже хотілося навіть написати власний вірш! Це було неймовірно! Ми чудово провели час разом на вечорі поетичного єднання "Я велика, бо я незалежна " з неймовірною Валентиною Вісленко  в бібліотеці (вул. Закарпатського Легіону, 9)❤

️Щиро вдячні організаторам поетичної зустрічі- Ірині Шишкіній- завідувачці бібліотеки та співробітникам - за затишну атмосферу, авторці- Валентині Вісленко -за позитивні емоції і можливість познайомитися із творчістю з перших вуст!

З вірою в Перемогу і з глибокою вдячністю до тих, хто сьогодні захищає нас! Слава Україні!

                            Автор тексту та фото  Маргарита Скиба.

                  Фото зі сторінки у ФБ бібліотеки  вул. Закарпатського Легіону, 9.

З Днем Соборності України

 22 січня - День Соборності України, державне свято, яке відзначається в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Незалежність України було проголошено IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві, 22 січня 1919 р. відбулося урочисте віче, на якому і був проголошений “Акт Злуки”. День Соборності України  офіційно відзначається на державному рівні з 1999 року.

Головний звичай Дня соборності - об'єднання людей у живий ланцюг. Уперше таким чином українці зібралися 1990 року на честь 71-річчя Акту злуки. Довжина ланцюга становила понад 770 км - від Івано-Франківська до Києва через Стрий, Львів, Рівне та Житомир. Понад 3 мільйони людей взяли участь в акції. 

З Днем Соборності! Бажаємо мирного неба,  родинного затишку,  здійснення мрій! Щасливого життя у вільній та мирній Україні!

                      За матеріалами з відкритих інтернет- джерел

Засвітіться у темряві

                                                     А ви маєте флікер❓

Чому ми звертаємо особливу увагу на використання світловідбивальних елементів. Відповідаємо👇

У темну пору доби учасники дорожнього руху стають практично невидимими.

✨Світловідбивачі відбивають світло фар і водії мають змогу вчасно побачити пішохода та зупинити авто:

👉25-30 метрів — це відстань, за якої пішохід видимий для водія автомобіля з увімкненим ближнім світлом фар;

👉130-150 метрів — це відстань, за якої видимий пішохід із флікером;

👉для водіїв, які їдуть з дальнім світлом фар, ця відстань сягає до 400 метрів.

 Найефективнішими місцями є рухливі частини тіла людини — кінцівки, суглоби, тулуб. А знаєте, чому?

Рекомендуємо:

🥼одягати верхній одяг світлих, а краще білих чи жовтих кольорів;

🦺користуватися спеціальними жилетами зі світлоповертальними елементами;

🦮одягати на домашніх улюбленців нашийники, що світяться, або одяг зі світлоповертальними елементами;

🔦вмикати ліхтарик на телефоні під час руху дорогою.                                                                                   

                                            Дбаймо про безпеку разом!

За матеріалами з відкритих інтернет- джерел    Zaporizhiapolice

Кар'єрний орієнтир: як зробити правильний вибір?

 Сьогодні, 17 січня, у 10-Е  класі година спілкування із психологом ліцею Катериною Миколаївною Плаксою була присвячена профорієнтації. Це заняття стало справжньою можливістю для кожного з нас замислитися над тим, ким ми хочемо бути в майбутньому, і дізнатися більше про свої схильності та інтереси.

Під час спілкування ми пройшли тестування, яке допомогло визначити, до якого з п’яти основних типів професій  належимо: «людина-людина», «людина-техніка», «людина-знакова система», «людина-природа» або «людина-художній образ». Результати тесту стали відправною точкою для обговорення. Ми разом аналізували, які професії підходять для кожного типу, і намагалися зрозуміти, як вони співвідносяться з нашими інтересами та можливостями.

Розмова вийшла жвавою й відкритою. Ми висловлювали свої думки, мрії та припущення. Кожен мав змогу поділитися  спостереженнями, роздумами та почути інших, що допомогло глибше замислитися над своїм вибором.

На завершення я організувала голосування серед учасників уроку. Результати вразили: усім сподобався формат спілкування,  більшість відзначила, що отримали для себе багато корисної інформації. Фото голосування додається до статті, щоб ви могли побачити  підсумки.

Година "Кар'єрний орієнтир: як зробити правильний вибір? "допомогла нам по-новому поглянути на вибір професії та задуматися, чим кожен із нас хоче займатися в майбутньому. Тепер ми краще розуміємо свої схильності і можемо сміливіше шукати свій шлях.

Щиро вдячні за спілкування, поради, затишну атмосферу Катерині Миколаївні.

                                    Автор статті та фото – Діана Будневич

Розклад уроків

 

Розпочинається II семестр 2024/2025 навчального року

 

Наші найщиріші вітання

Зичимо мирного неба, міцного здоров'я, тепла, радості, оптимізму, позитивних емоцій, приємних несподіванок! Кольорових мрій!  

Хай у всьому щастить!